У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї до Дня Державного Прапора України відкрилася виставка «Прапор — символ честі, доблесті і слави».

На виставці представлені раритети — два бойових прапора. Один з них був на військовій машині 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Його передав командир танка Сергій Бузурний. Інший прапор пройшов «бойове хрещення» у 55-й окремій механізованій бригаді. Його передав гармаш 3-ї батареї Геннадій Харченко.

На виставці також представлені державні і бойові прапори, творчо оформлені художником-аматором Володимиром Гордійченком, який багато років викладав філософію у Національному університеті «Запорізька політехніка». Зараз Володимир Гордійченко — військовослужбовець, артилерійський навідник 92-ї окремої механізованої бригади. 

Володимир Гордійченко оформив прапори символами різних військових підрозділів, цитатами видатних українців, на них залишили пам’ятні автографи бійці Збройних сил України. Подібні прапори Володимир Гордійченко розписує і дарує бійцям перед демобілізацією.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

25 червня 2019 р.відбулася презентація каталогу виставки «Історія державного герба України», що експонувалася у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї 23 серпня – 23 вересня 2018 р. у рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917 – 1921 рр.

Захід приурочений до Дня Конституції України і символічно збігся із 30-річчям з початку реалізації в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї науково-просвітницького проєкту «Історія державного герба України».

Багаторічною науковою роботою співробітники музею довели, що історія українського герба починається разом із появою культових символів тризуба, якоря та хреста-якоря ще в античні часи у морських народів Середземномор’я. Запорізькі науковці простежили історію хрестово-якірної тризубої сакральної символіки від Боспорського царства до ранньохристиянської історії українських земель. Установлено запозичення святоклиментівської хрестово-якірної символіки з Корсуня до Києва під час хрещення України-Руси. Виставка доводить присутність тризуба в духовному житті українців та у їх боротьбі за державність і незалежність у якості одного з головних сакральних символів у вигляді хреста-якоря або  тризуба, поєднаного з хрестом, у всі періоди історії України.

Директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовський розповів, що стендова виставка «Історія державного герба України», яка вперше побачила світ у травні 2011 року в Національному музеї історії України, минулого року експонувалася в Бахмутському краєзнавчому музеї Донецької області. Всі 30 років проєкт реалізується музеєм також через проведення обласних семінарів,  круглих столів,  конференцій та відкритих лекцій, видання монографій, методичних посібників і статей, активну присутність авторів у масмедіа та інші форми як музейної, так і науково-просвітницької роботи.

Виставка «Історія державного герба України» була присвячена 100-річчю Української революції 1917 – 1921 рр. Тут були представлені артефакти з галузевого державного архіву СБУ, Національного музею історії України, Волинського обласного краєзнавчого музею, Національного заповідника «Хортиця», Нікопольського краєзнавчого музею, громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста (м. Дніпро), з колекцій науковця Олександра Алфьорова (м. Київ), мецената і благодійника Дмитра Піркла (м. Київ). Найцікавішими серед них були стародавні монети Боспорського царства, срібляники Київської Русі із зображеннями тризуба; печатки Святослава Хороброго, штабу Другої Стрілецької дивізії УНР, господаря Хортицького кінного полку, Олександрівської державної української гімназії; хрест надбаневий з Микитинської Січової Свято-Покровської церкви, а також нагороди періоду УНР, грошові купюри, поштові марки різних років із зображеннями тризуба. Після експонування на виставці пам’ятні медалі з колекції Дмитра Піркла поповнили колекцію музею.

Презентований каталог містить цікаву і неповторну інформацію про головну ідею виставки та її концепцію, про її учасників та унікальні музейні предмети, представлені у виставковій експозиції. Каталог складається з передмови директора Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайла Мордовського, якому належить ідея організації виставки, розлогого історичного нарису авторів-кураторів експозиції О. Бєлова та Г. Шаповалова «Як формувалася і втілювалася ідея державного символу Руси-України – тризуба», кольорового альбому експонатів виставки, розділу з вичерпними авторськими анотаціями про експонати, списків авторів та організацій-учасників. Завершують каталог фотографії з урочистого відкриття виставки.

На презентації музейного видання «Історія державного герба України» відділом краєзнавства Запорізької обласної наукової бібліотеки була представлена виставка видань з історії державного герба України.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

21 – 22 червня 2019 р. у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбувся Другий Український урбаністичний форум. Для цьогорічного форуму була обрана наступна тема — «Люди. Місто. Завод». Український урбаністичний форум — це щорічний захід для знайомств, мережування, навчання та обміну досвідом українського урбаністичного руху. Його організатором є Аналітичний центр CEDOS. Головний медіа-партнер: українська урбаністична платформа Mistosite. Локальний партнер форуму у 2019 році  — громадська організація «Дзига». Форум відбувся за підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine.

У Форумі взяли участь дві сотні представників громадських організацій, спілок, що переймаються питаннями урбаністики, а також архітектори та науковці з Києва, Запоріжжя, Харкова, Львова, Ужгорода, Одеси, Полтави, Кривого Рога, Дніпра, Мелітополя, Бердянська тощо.

Протягом двох днів урбаністичний актив України обговорював та шукав шляхи вирішення нагальних проблем, характерних для всіх індустріальних міст країни. Однією з головних тем стала проблемна екологічна ситуація у великих містах.

21 травня 2019 року відбудулися урочисті заходи, пов’язані з увічненням пам’яті про доктора Генріха Бера. Так, з ранку відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на будівлі пологового будинку № 1 за участю онуки лікаря Генріха Бера Людмили Носової, представників обласної, міської та районної влади міста Запоріжжя, колективу Запорізького обласного краєзнавчого музею, представників ЗМІ та громадськості.

Після цього у Великій виставковій залі музею відбулося засідання «круглого столу» «Лікарня Бера — історія та життя», присвяченого історії родини Берів та діяльності приватної лікарні Генріха Бернгардовича. У засіданні «круглого столу» окрім Людмили Іванівни взяли участь музейники, історики, пам’яткознавці, краєзнавці, представники громадськості тощо. Під час засідання відбулася передача подарунків до колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею.

На території Старого Олександрівська серед архітектурних та історичних пам’яток кінця XIX – початку XX ст., що й досі привертають увагу городян та гостей сучасного Запоріжжя, однією із найпомітніших споруд є будинок у стилі модерн, що відрізняється високими для свого часу архітектурно-планувальними якостями. Це будівля на розі вулиць Покровської та Святого Миколая, один з корпусів пологового будинку № 1 — колишня приватна лікарня та пологовий притулок лікаря Г. Бера. Донедавна про родину Берів було відомо доволі небагато. Не збереглося навіть жодної світлини відомого олександрівського лікаря.

Заповнити прогалини у наших знаннях допомогла онука Генріха Бера — Людмила. Так, співробітники Запорізького обласного краєзнавчого музею дуже зраділи, коли в березні поточного року до них звернулася Носова Людмила Іванівна, донька молодшої доньки Берів Вікторії Генріхівни. 20 травня цього року Людмила Іванівна прибула до Запоріжжя з метою передати до колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею серію експонатів, що висвітлюють історію її родини та приватної лікарні її діда. Крім того вона  має намір власним коштом встановити на будівлі, зведеної Генріхом Бером, меморіальну дошку на честь свого дідуся.

Лікар Бер був досить відомою в Олександрівську людиною. Його прізвище  багато років було на слуху у мешканців нашого міста. В 1910 році Генріх Бернгардович отримав дозвіл Катеринославського губернського правління на спорудження приватної лікарні. За наступні два роки була збудована чудова лікарня з хірургічним та офтальмологічним відділеннями, а з 1913 р. в гінекологічному відділенні безкоштовно приймали породіль всіх станів. За радянських часів лікарня була перетворена на пологовий будинок, що працює до сьогоднішнього дня. Багато запоріжців народилися в стінах цього медичного закладу.

Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори» розповідає про 30 людських доль у 11 концтаборах Третього Рейху. Проект започатковано минулого року за ініціативи Українського інституту національної  пам’яті та Центру досліджень визвольного руху.

До присутніх звернулися директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко і заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко, які наголосили на значному внеску українського народу в перемогу сил антигітлерівської коаліції.  Сукупні демографічні втрати України впродовж 1939–1945 років оцінюються у 8–10 мільйонів людей. Трагедія українського народу полягала  ще й у тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами, а українці змушені були воювати один проти одного у складі ворогуючих армій.

На фотостендах представлені вражаючі історії про мужність наших земляків, які пройшли Освенцим, Бухенвальд, Дахау, Аушвіц та Равенсбрюк. Серед в’язнів - полонені червоноармійці, воїни Української повстанської армії, духовенство, інтелігенція, представники національних  спільнот – євреї, серби, кримські татари.  Остарбайтер Ігор Маліцький потрапив до концтабору ще неповнолітнім юнаком, побував у пеклі Аушвіца і Маутхаузена. Ганна Стрижкова дворічною дитиною опинилася в Аушвіці, де її використовували як донора крові. Провідник ОУН Степан Бандера провів три роки в одиночній камері табору Заксенхаузен за те, що відмовився відкликати Акт відновлення Української Держави, який проголосили у Львові 30 червня 1941 року. Генерал-майора Червоної армії Семена Ткаченка гітлерівці схиляли до співпраці, але він очолив патріотичне підпілля та готував повстання.

Своїми спогадами поділилася Марія Сосновська, яку у 14-річномі віці нацисти відправили на примусову працю. «Коли наш край захопили окупанти, то дуже швидко навели свої порядки: посеред села встановили шибеницю, незважаючи на вік, забирали всіх, за непокору погрожували винищити все село. Нас вивозили у товарних вагонах із Софіївки, нині це Вільнянськ. Тільки завдяки тому, що вивозили паровозами, які заправляли на станціях водою, змогли вижити. Нас ніхто не годував, трималися лише на воді. Я дивом врятувалася від смерті одразу після прибуття, бо мене забракували і відправили у куток, заспокоївши, що відправлять додому. Але землячка, яка вже була у полоні, крадькома встигла сказати кілька слів про мою майбутню долю – «табір смерті» замість домівки. Тоді разом з кількома земляками ми змогла перейти в інший куток при розподілі. Так ми на довгий час потрапили на роботи до «бауерів», так званих хазяїв. Звільнили нас югославські партизани, з ними ми провели ще кілька місяців до тих пір, поки нас не врятували війська. Тільки після цього я нарешті змогла повернутися на Батьківщину. На той час мій батько загинув при звільненні Варшави, де і похований, а два мої брати полягли на території Білорусі», - розповіла Марія Трофимівна.

Фотоматеріали свідчать: десятки тисяч українців не бажали миритися з роллю пасивних рабів нацизму. За колючим дротом наші співвітчизники створювали мережі взаємодопомоги та підпільні організації, наважувалися на втечі, бунти та повстання, готові були пройти пішки тисячі кілометрів, аби повернутися додому.

У СРСР колишніх в’язнів нацизму очікували нові випробування. Вони мусили пройти через принизливу процедуру перевірки у фільтраційних таборах НКВС. Тих, хто пройшов полон, часто таврували «зрадником Батьківщини». А дехто, як онучка Івана Франка Віра, після гітлерівського концтабору потрапляли до сталінського ГУЛАГУ.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

6 березня 2019 року у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки «Чарівне мереживо» майстрині Ірини Картамишевої (м. Бердянськ). 

З самого дитинства творчість супроводжує Ірину. Любов до плетіння Ірині прищепила бабуся у 6 років, саме тоді вона навчила онуку в’язати спицями. Спочатку це був одяг для ляльок, потім вона навчилася в’язати за схемами і це вже були речі для себе, рідних, друзів. В 25 років майстриня самостійно опанувала плетіння в’язальним гачком і закохалася в це захоплююче заняття.

Відчувши, що прагне більшого захопилася ірландським мереживом і вже творить не лише одяг, а й картини в цій техніці. В’язання ірландського мережива вимагає майстерного володіння гачком, адже моделі, виконані в цій техніці, є доволі складними. Починають в’язати ірландське мереживо з мотивів, які потім складають у візерунок. Дивлячись на малюнки і картини, Ірина одразу починала їх плести  подумки в голові і уявляти схеми плетіння. Саме тоді і виникла ідея – зв’язати в цій техніці картину. 

Перша ж картина виявила потужний творчий потенціал Ірини. Свій вид творчості майстриня називає мистецтвом художнього мережива. Зараз в колекції художниці більше 30 робіт в цьому стилі.

Цей рік в житті Ірини Картамишевої дуже насичений подіями, виставками, фестивалями і майстер-класами і не лише в Україні, а й за кордоном. Виставка працюватиме до 6 квітня 2019 року.

21 січня 2019 р. до Дня Соборності України за підтримки Запорізької облдержадміністрації в обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Символ твоєї свободи: 100 років Державному гербу України». Виставку присвячено історії державної символіки України.

Гостей заходу привітали директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Владислав Мороко, директор Запорізького обласного краєзнавчого музею  Михайло Мордовськой та заступник директора музею Георгій Шаповалов.

Стендова виставка підготовлена Інститутом національної пам’яті та видавництвом «Родовід». Цими днями такі самі виставки відкриватимуться і в інших обласних центрах країни. Експозиція присвячена Державному гербу, історії його утвердження, та людям, які працювали над сучасним образом Державного герба. Стенди виставки  присвячені роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та інших. На стендах розповідається, як у 1918 році знак із монет часів князя Київської Русі Володимира Великого взяли за основу для малюнків герба та печатки Української Народної Республіки.

Георгій Шаповалов розповів, що про історію тризуба запорізькі науковці публікували дослідження починаючи з 1989 року. Адже тризуб знак дуже давній і сьогодні є припущення, що на території сучасної України він з’явився з часів античності.

Першими глядачами виставки стали бійці Національної гвардії, учні спеціалізованої школи-інтернату «Січовий колегіум», школи-інтернату «Козацький ліцей» та ліцею № 14. Організатори, звертаючись до молоді, зазначили, що нарешті в наших сучасників є можливість дізнатися про історію України без імперських і радянських пропагандистських нашарувань.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

29 листопада 2018 р. у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації відбувся семінар для суб’єктів туристичної діяльності за темою «Музейна справа у галузі туризму в Запорізькій області». Під час семінару відбулося урочисте нагородження лауреатів премії за досягнення в краєзнавчій роботі імені Якова Новицького, усі номінанти також отримали пам’ятні відзнаки. Цього року матеріали на премію подали 16 претендентів.

Лауреатів, номінантів премії імені Якова Новицького та учасників семінару привітав директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко:

—  Сьогодні, коли йде війна, ми з особливою гостротою усвідомлюємо, наскільки важлива робота краєзнавців для відновлення істинної історії України. Сьогодні ви розповідаєте всім — дітям, молоді, дорослим — історію нашого краю з прадавніх часів, доводите науковими фактами, що тут жили славні люди і відбувалися значущі події. Ця премія, без сумнівів, стимулюватиме наших краєзнавців до нових досягнень у вивченні та популяризації найсучаснішими методами історії та культури нашого краю. Я дуже вдячний вам і пишаюся, що обласна влада достойно оцінила ваші роботи. Ми зробимо все, щоб і надалі присудження премії відбувалося щороку, — відзначив Владислав Мороко.

Вручення обласної премії імені Якова Новицького у розмірі 9 000 грн. цього року відбулася вперше. Переможцями премії у п’яти  номінаціях стали:

Нагорна Ганна, бібліограф І категорії відділу краєзнавства Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки — за визначні видання з краєзнавства;

Сурченко Сергій, старший науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця», представник редакційної колегії електронного часопису «Краєзнавство Запоріжжя» — за активну популяризацію історії та культури краю;

Павленко Ірина, завідувач кафедри слов’янської філології Запорізького національного університету, професор — за дослідження, збереження і відродження нематеріальної культурної спадщини;

Єременко Микола, засновник приватного музею «Менонітська садиба» у с. Владівка Чернігівського району, редактор КП «Редакція Чернігівської районної газети «Нива» та районного радіомовлення» Чернігівської районної ради, кандидат історичних наук — за визначні досягнення в музейній та пам'яткоохоронній діяльності;

Гнєдашев Віктор, директор Якимівського районного історико-краєзнавчого музею Якимівської селищної ради — за науково-організаційну та просвітницьку діяльність у краєзнавстві.

Під час семінару «Музейна справа у галузі туризму в Запорізькій області» її учасники обговорили перспективи й проблеми популяризації історії та краєзнавства, їх подання у цікавій, сучасній формі. Директор Мелітопольського міського краєзнавчого музею Лєйла Ібрагімова розповіла про свій музей як про сучасний, динамічний, відкритий заклад. Про культурну спадщину Бердянська та туристичні об’єкти Азовського узбережжя доповіла директор Бердянського краєзнавчого музею Людмила Ноздріна.

Учасники семінару дійшли згоди, що Запорізька область має безліч цікавих, сучасно оформлених цікавинок, з якими туристи знайомляться із великим задоволенням, але інфраструктура, зокрема дороги та транспорт, ще не досягли належного розвитку.

За матеріалами Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

1 жовтня 2018 р. у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї за ініціативи Goethe-Institut в Україні та за підтримки товариства імені Фраунгофера та товариства імені Макса Планка відкрилася виставка «Німеччина — країна винахідників». З цією подією перших глядачів привітав Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина Вольфґанґ Мьоссінґер.

Експозиція «Німеччина — країна винахідників» представляє національні дослідження у сфері природознавчих дисциплін, які сколихнули світ. Увага приділяється не лише історичним відкриттям, а й сучасним інноваціям. Виставку, де на інтерактивних стендах представлено кілька тем, особливо рекомендовано школярам та студентам. Виставка є двомовною: німецькою та українською.

Варто зазначити, що виставка подорожує по чотирьох містах України з вересня по грудень 2018 року. У цьому році виставку демонструють у Харкові, Запоріжжі, Києві та Вінниці. Її вже побачили у різних країнах Європи, Азії та Північної Америки.

У Запоріжжі виставка перебуватиме до 14 жовтня. Тож усі охочі ще мають можливість ознайомитися з видатними німецькими винаходами. Експозиція є відкритою та рухливою, тобто відвідувачі можуть доторкнутися та перевірити, як працює той чи інший винахід.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю

До Всесвітнього дня туризму та Дня туризму в Україні Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації підбив підсумки обласного фотоконкурсу «Запорізька область. The best travel photo» відкриттям фотовиставки найкращих робіт.

— Краєвиди, представлені на світлинах фотоконкурсу, ще раз демонструють, яка прекрасна наша область. У нас є на що подивитися, є що показати, є чим пишатися. Дякую всім, хто знайомить із красою нашого краю туристів та гостей, — відзначив директор Департаменту  культури, туризму, національностей та релігій  облдержадміністрації Владислав Мороко.

Участь у конкурсі взяли як непрофесійні фотографи, так і відомі запорізькі журналісти. На фотороботах учасників конкурсу зображена Запорізька область з її безкрайніми степами та зеленими берегами Дніпра,  сакральними Хортицею та Кам’яною Могилою, з мальовничими річками та ставками, неповторним колоритом. Кожен учасник надсилав до чотирьох фотографій, голосування проходило у соцмережі Фейсбук. Переможців визначила найбільша кількість «лайків».

Перше місце за результатами народного голосування посіла бібліотекар з Василівки Світлана Біцька з фотографію, на якій садиба Попова зображена у незвичному ракурсі.  Всі учасники творчого змагання отримали грамоти та дипломи.

Учасників та переможців конкурсу привітав також директор Запорізького обласного краєзнавчого музею  Михайло Мордовськой, який повідомив, що за підсумками проведення конкурсу «Запорізька область. The best travel photo» створено календар із найкращими світлинами. Крім того, у жовтні роботи з виставки побачать учасники і гості туристичної виставки у м. Львів.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА

23 серпня 2018 р. у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї представники «Національного корпусу» презентували печатку київського князя Святослава Хороброго. Ця визначна подія відбулася у рамках виставки «Історія державного герба України». 

Ще два роки тому українська реліквія перебувала у приватній колекції російського археолога, який наприкінці 1970-х років приймав участь у археологічних розкопках у Києві, на місці княжого палацу. Після смерті вченого його родина вирішила продати княжу печатку до одного з новгородських музеїв. Втім, за ініціативи першого командира полку «Азов», депутата Верховної Ради України Андрія Білецького, пам’ятку перехопили і доправили до України. Подробиці цієї спецоперації наразі не розголошуються.

Представляти князівську печатку до Запоріжжя приїхав кандидат історичних наук, науковий співробітник інституту історії України Національної академії наук України, ведучий Національного радіо, керівник Громадської кампанії «Пам'ять Нації» Олександр Алфьоров.

Печатка представляє собою свинцевий диск розмірами близько 3 см. На обох сторонах печатки зображено двозуб — особистий символ Святослава. Саме цей символ послугував праобразом сьогоднішньому гербу України. На одній стороні печатки залишились літери АРХО, що є частиною грецького слова «архонт» – тобто князь. На іншій стороні лишились літери СФЛА – це середня частина імені Святослав, яке в грецькій мові звучало як «Свендосфлавос». Вздовж печатки, всередині є канал для шнура. Такі печатки привішувались до документів на шнури або стрічки і від того мають ще назву «вислі печатки». Ними завіряли грамоти, або ж скріплювали листи.

Унікальний експонат демонструватиметься у Запоріжжі протягом трьох днів.

Напередодні святкування Дня Незалежності України і в рамках відзначення 100-річчя Української революції 22 серпня 2018 р. у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї урочисто відкрито виставку «Історія державного герба України». Виставка стала логічним продовженням науково-просвітницького мегапроекту, що реалізується в обласному краєзнавчому музеї вже протягом багатьох років. Першими гостями святкової виставки стали історики, діячі культури, представники громадських організацій регіону. Також були присутні співорганізатори виставки, представники українських музеїв та приватні колекціонери.

— Унікальність цієї експозиції полягає в тому, що вперше в Україні музейними засобами показано безперервну історію становлення українського герба, символу державності. Від старожитностей античності, раннього середньовіччя, Київської Русі, Великого Князівства Литовського, доби козацтва, артефактів часів Української Народної Республіки, Української повстанської армії до експонатів Майдану і АТО унаочнюється тяглість історичних подій  і процесів, пов’язаних із виникненням, становленням і вкоріненням в українську народну духовність тризубого герба як національного символу, — зазначив, відкриваючи виставку, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко.

Системною і послідовною науковою роботою українських дослідників Олександра Бєлова (м. Київ) і Георгія Шаповалова (м. Запоріжжя) доведено, що історія українського герба сягає глибокої давнини. Ними встановлена поява культових символів тризуба, якоря та хреста-якоря ще в античності у морських народів Середземномор’я. Під час грецької колонізації Північного Причорномор’я обожнення цих язичницьких символів отримує широке розповсюдження на землях сучасної України. Після страти через втоплення якорем в Криму у Корсуні (Херсонесі) у 101 р. римського папи Святого Климента виникає і широко поширюється новий християнський символ — хрест на якорі, або святоклиментівський хрест. Князь Володимир завойовує у 988 р. Корсунь, хреститься біля мощів Св. Климента і повертається до Києва із головою святого. Саме нею князь Володимир 1030 років тому охрестив свою державу Київську Русь. Відтоді на монетах князя Володимира з’являється новий символ — святоклиментівський хрест-якір (тризуб під хрестом). З тих часів цей знак більше ніколи не зникає, а отримує широке використання в нашій геральдиці і перетворюється на український національний і народний символ.

В експозиції представлені рідкісні монети Київської Русі, надбанний хрест Покровської церкви Микитинської Січі, печатки, ордени та відзнаки часів Української революції, грошові знаки та марки Української Народної Республіки, гуцульська підвіска, унікальні герби Української повстанської армії, шухлядка з малюнком тризуба, зробленого місцевими підлітками у 30 – 40-х рр. ХХ ст., запорізькі, київські та львівські самвидатівські газети кінця 80-х – початку 90-х рр., навершя українського прапору із Луцька, авторські медалі Дмитра Піркла та багато іншого.

Директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой подякував усім, хто долучився до створення виставки та її наповнення, а це — Національний музей історії України (м. Київ), галузевий державний архів Служби Безпеки України (м. Київ), Український інститут національної пам’яті (м. Київ), Національний заповідник «Хортиця» (м. Запоріжжя), Волинський обласний краєзнавчий музей (м. Луцьк), Нікопольський краєзнавчий музей (м. Нікополь), музей Хреста Віктора Векленка (м. Дніпро), музей родини Шереметьєвих (м. Київ) тощо.

Виставка «Історія державного герба України. До 100-річчя герба УНР» буде працювати в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї протягом місяця.

17 червня 2018 р. у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї урочисто відкрилася оновлена експозиція «Меблі в інтер’єрах другої половини XIX – початку XX ст.». Відвідувачі зможуть побачити близько 160 експонатів, серед яких багато рідкісних екземплярів меблів, посуду, музичних інструментів. У холі другого  поверху вперше демонструється колекція гасових ламп цього періоду.

Речі найтіснішим чином пов’язані з культурою. За допомогою дизайну людина прагнула поєднати власний естетичний смак з комфортом. Меблі другої половини XIX – початку XX ст., що представлені у експозиції, утворювали затишні куточки інтер’єрів в оселях мешканців нашого краю. Купці, міщани та промисловці купували меблі як місцевих виробників так і замовляли за кордоном. Вони вирізнялися дивовижною красою, були наповнені пластичними формами, природними візерунками. Меблеві інтер’єри того часу виглядають розкішно і сьогодні.

У залі представлені фрагменти інтер’єрів віталень, робочого кабінету та їдальні. Демонструються різноманітні музичні інструменти. Перлиною колекції є віденський рояль першої половини XIX ст. Крім того представлені два піаніно – петербурзької фірми C. M. Schröder та механічне піаніно виробництва німецької компанії J. D. Philipps. Цікавими будуть й оригінальні музичні апарати – поліфон та грамофон.

Буфети були популярні в різноманітних інтер’єрах і сто років тому. Експозицію прикрашають чотири добротних буфети – справжні витвори мистецтва! В інтер’єрі їдальні демонструються обідній стіл зі стільцями, а також порцеляновий, металевий та скляний посуд вітчизняного та іноземного виробництва. Окрасою колекції є чайний сервіз дулевської фабрики Матвія Кузнєцова другої половини XIX ст.

Карткові ігри завжди цікавили різні верстви населення і були невід’ємною складовою відпочинку. Вечорами гравці збиралися за ломберним столом – спеціальним складним столом для гри в карти.

Стіни залу прикрашають художні витвори мистецтва ХІХ – ХХ ст. – пейзажі художників Павла Редіна, Георгія Колосовського, Віктора Гайдука, а також графічні роботи Анатолія Грабчільова та Сергія Ліфенка з зображеннями будівель міста Олександрівська початку XX ст. Над старовинним піаніно розміщена вишита картина «Бузок» 1905 року роботи місцевої гімназистки Марії Єндовицької.

На початку серпня 2018 р. Запорізький обласний краєзнавчий музей в рамках проведення дитячого табору «Коло друзів» відвідали діти з Маріуполя, Краматорська, Запоріжжя та Києва. Дитячий табір організовано Кризовим центром проекту «Простір підтримки» Карітас Запоріжжя.

Діти родин ВПО та СЖО відвідали кілька пізнавальних екскурсій, присвячених історії Запорізького краю, природознавству, а також експозицію: «АТО — війна за незалежність». За допомогою дорослих діти закріпили отримані знання протягом екскурсії, і отримали масу задоволення від побаченого.

За матеріалами сторінки у соціальній мережі Карітас Запоріжжя

В Музеї історії міста Києва до відзначення 80-річчя Національного науково-дослідного реставраційного центру України відкрився широкомасштабний виставковий проект «Погляд крізь віки. Дослідження та реставрація», який представляє відреставровані музейні шедеври з понад 60 музейних закладів з усіх регіонів України. 

Як наголосила генеральний директор Національного науково-дослідного реставраційного центру Світлана Стрельнікова, саме 27 червня  1938 р. був створений заклад культури з  реставрації музейних цінностей і за 80 років його існування до життя було повернуто десятки тисяч унікальних мистецьких раритетів, які нині прикрашають практично всі музеї, заповідники та галереї України.

Міністр культури України Євген Нищук привітав колектив ННДРЦУ та колективи філіалів центру в Харкові, Одесі та Львові з почесним ювілеєм та подякував за високу фахову працю майстрів, художників-реставраторів, які зберегли справжні шедеври для найкращих музейних закладів України.

«Перехоплює дух  від представлених справжніх скарбів і неймовірної  роботи цих  фахівців, які роблять просто дива, працюючи з різним матеріалом — живопис, скло, кераміка, дерево,  метал, стародруки. Я мав честь побувати в цих майстернях де відроджуються художні шедеври, і вони потребують значної уваги — це не тільки вирішення питання технологічного та новітнього оснащення, а й забезпечення новими обладнаними приміщеннями.  Безперечно ми беремо курс  на вирішення цих питань. Окрім того, є потреба в офіційному затвердженні професії і професійного дня реставратора, це надзвичайно важливо для збереження нашої тисячолітньої історії та наших надбань. Необхідне визнання великої роботи  людей, які у маленьких майстернях дарують майбутнє  нашій державі», — зазначив Євген Нищук.

Виставка «Погляд крізь віки. Дослідження та реставрація»  демонструє відреставровані музейні предмети з понад 60 музейних закладів з усіх регіонів України. Серед них – Національний художній музей України, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей Тараса Шевченка, Національний заповідник «Хортиця», Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Музей історії міста Києва, Музей мистецтв Прикарпаття, Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, Волинський краєзнавчий музей, Рівненський обласний краєзнавчий музей, Музей «Дрогобиччина», Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани, Одеський музей західного і східного мистецтва, Одеський художній музей, Харківський художній музей, Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова, Тернопільський обласний краєзнавчий музей, Тернопільський обласний художній музей тощо. Представлені на виставці і шедеври іконопису Запорізького обласного краєзнавчого музею

Поряд з експонатами подано інформацію з текстовим та фотоілюстративним матеріалом про результати досліджень музейних предметів та етапи їх реставрації, історію Реставраційного центру тощо.

Виставка триватиме до 14 вересня 2018 року.

За матеріалами сайту Міністерства культури України