25 травня 2018 року у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відкрилася виставка фотографій, що у 2017 році перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

У 2017 році Громадська організація «Вікімедіа Україна» вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу. 

У травні та вересні 2017 року у Вікісховище було завантажено 15 тисяч фотографій 1 863 пам’яток природи України та 37 тисяч фотографій 17 тисяч пам’яток культурної спадщини України. 

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та перемогли у номінаціях  «Найкраще фото конкурсу». Всього 20 світлин 11 авторів.

Запоріжжя стало третім містом, після Глухова та Херсона, яке у 2018 році прийняло цю мандрівну виставку. 

18 травня 2018 року у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї розпочала роботу нова експозиція «Економічний розвиток краю в другій половині XIX – на початку XX ст.», що розмістилася у чотирьох залах другого поверху музею. Тут представлено близько півтисячі експонатів, більшість з яких збирало не одне покоління музейників, частина – нові надходження. У вітринах музею демонструються предмети з приватної колекції Леоніда Петрашина.

Перший зал експозиції присвячений висвітленню основних реформ другої половини XIX ст. та історії розвитку сільського господарства в нашому регіоні. У 1861 р. була запроваджена селянська реформа. На території нашого краю цю роботу проводили діячі Таврійського та Катеринославського губернських комітетів. Після відміни кріпацтва селянам надали деякі особисті та цивільні права (право одружуватися, звертатися до суду, торгувати), однак обмеженими залишалися їх свобода пересування та економічні права. У власності поміщиків ще тривалий час перебувала і земля. За користування наділами селяни змушені були відпрацьовувати панщину та сплачувати податки. У другій половині XIX ст. було проведено низку реформ у сферах управління, судочинства, військової справи.

Розвиток залізничного, морського та річкового транспорту у другій половині XIX ст. забезпечував залучення місцевих підприємств до всеросійського та міжнародного ринків та сприяв стрімкому розвиткові економіки. Почалося активне будівництво нових фабрик і заводів по всій території краю. Місцеві підприємства отримали можливість транспортування сировини та готової продукції, що користувалася попитом по всій країні. У другому та третьому експозиційних залах висвітлюються розвиток транспортної галузі та промисловості Запорізького краю у другій половині XIX – на початку XX ст.

Значну увагу в новій експозиції приділено діяльності промислових підприємств на території Запорізької області. Найактивніше розвивалися машинобудівна, чавуноливарна та цегельно-черепична галузі виробництва. Найбільші комплекси присвячені історії заводів Леппа та Вальмана, Гільдебранда та Прісса, А. Копа, І. Кацена, І. Фрізена, Г. Нейфельда, О. Циглера, Дж. Гриєвза, І. Клейнера, Г. Янцена тощо.

В четвертому залі відвідувачам презентовані великі комплекси, що висвітлюють розвиток торгової та фінансової галузей регіону. Більш ніж півсотні експонатів демонструють історію торгових установ. Мова йде про діяльність місцевих ярмарків, магазинів, кав’ярень та базарів. Продовжують нову експозицію дві вітрини з експонатами, що висвітлюють історію фінансових установ.

Колектив музею вдячний всім, хто доучився до створення нової експозиції, особливо Валерію Олейнику, Валерію Гущі, Дмитру Назаренку, Віктору Текучу.

У виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулося відкриття другої персональної виставки талановитого запорізького фотохудожника, автора відомого проекту «Хортиця 365» Анатолія Волкова «Осмислення самотності». Ця серія світлин створювалась близько п'яти років, неспішно, вдумливо, в періоди натхнення та особливого душевного стану. 

Експозиція виставки багатогранна та поєднує в собі декілька жанрів, що допомагають показати глибинну суть зображеного моменту в рамках теми.

— Самотність — почуття, що знайоме кожному, — зазначив автор світлин, — воно загальнолюдське. Але це те, що ніколи не поєднає людей. Ми ненавидимо самотність, але, водночас, прагнемо її. Ця загадкова суперечливість і стала провідною ідеєю мого пошуку. Спочатку світлини створювалися розрізнено, без загального ідейного знаменника. Але через деякий час я почав помічати, що підсвідомо шукаю відображення своєму світопочуттю. Лише занурившись в самотність, можна осмислити своє місце в цьому світі та знайти той вектор, який допоможе прокласти шлях до всього, чого ми прагнемо.

28 березня 2018 р. у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відкрилася виставка «Чарівний світ пластики ХХ ст.». Порцелянові статуетки вперше були створені в Китаї — батьківщині порцеляни. Європі секрет створення порцеляни відкрився у 1709 році, тоді і почався справжній бум збирання порцелянових фігурок. За останні три століття неодноразово змінювалися естетичні уподобання, приходила і йшла мода на фарфор. Але статуетки з цього матеріалу завжди залишалися тими предметами, присутність яких в інтер’єрі оцінювалася як зразок витонченого смаку і почуття стилю. Пластика кожної епохи є її відображенням, несе в собі її історію.

Наша виставка розкриває чарівність пластики всього періоду XX століття. Тут представлені близько 300 порцелянових, фаянсових, бронзових, залізних, кришталевих та мармурових статуеток. Вони  різноманітні за часом виробництва і відображають безліч різних тем. Представлений жанр анімалістики, скульптура, що зображує людей і казкових персонажів, та велика кількість декоративних предметів.

Невичерпною фантазією та великою майстерністю вражають роботи майстрів с. Опішні. Родзинкою експозиції є опішнянська майоліка — керамічні вироби всесвітньо відомого гончара Івана Архиповича Білика.

На виставці представлені предмети з колекцій Запорізького обласного краєзнавчого музею і приватних колекціонерів. Під час підготовки експозиції до колекції зробили багато подарунків як співробітники музею, так і мешканці нашого місця: Попандопуло З. Х., Водоп’ян В. В., Карпенко Л. І., Кучерява О. В., Ковальова О. Д. та інші.

Участь у виставці прийняв і запорізький колекціонер В. О. Гуща. Тут демонструється його унікальне зібрання виробів з зеленого бісквіту.

23 березня 2018 р. у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулося відкриття Всеукраїнського мистецько-культурологічного проекту «Військово-польовий Арт», що поєднав виставку, майстер-класи і арт-терапевтичні заходи для учасників бойових дій та членів їх сімей. Проект здійснюється за підтримки Адміністрації Президента України.

Суть проекту — накласти прояви українського народного мистецтва на предмети, що мають суто військове походження — амуніцію, обладнання, засоби, привезені із зони АТО — тобто перетворити військові предмети із зони АТО на арт-об’єкти з національною символікою.

Ініціатор проекту, куратор виставки, віце-президент Асоціації «Україна – Франція», капрал поліції полку «Київ» ГУНП у Києві Павло Ротар зазначає, що робота над проектом розпочалася ще у 2014 р. Павло Ротар особисто збирав артефакти, що пройшли горнило військових подій, будучи рядовим добровольчого особливого батальйону спеціального призначення «Золоті ворота». З кожної ротації боєць привозив їх до Києва, а звідти індивідуально направляв майстрові. Працювали над виставкою більш ніж 150 митців народного декоративно-прикладного мистецтва із різних областей України. Перша така виставка відбулася у центрі культури і мистецтв МВС України (2015 р., м. Київ), потім експонування виставки продовжилося містами України.

В експозиції представлено понад 300 експонатів. Ящики від боєприпасів, гранатомети, гільзи, технічні засоби, прапори батальйонів, фотографії бійців з передової — все це привезли із зони АТО, а майстри з усієї України перетворили на унікальні мистецькі витвори. Серед майстрів є учасники АТО, які проходять службу безпосередньо в зоні бойових дій.

«Військово-польовий АРТ» є прикладом того, як сила життя, прагнення краси та гармонії пробиваються крізь жахи війни, а добро неодмінно перемагає зло.

24 лютого 2018 р. Запорізький обласний краєзнавчий музей вперше познайомив юних відвідувачів зі світом музейних професій. Кожен з учасників зміг приміряти на себе роль археолога, зберігача, реставратора, експозиціонера, екскурсовода тощо. Діти дізналися, як цікаво працювати в музеї, який шлях долають речі від їх віднайдення до експонування на виставках, чому їх варто зберігати та багато інших цікавинок. На завершення події всі поласували гарячим чаєм та печивом. Юні «музейники» були приємно вражені, а деякі учасники серйозно замислилися над майбутнім вибором професії музейного працівника.

16 лютого 2018 р. відбулася презентація 17 номера «Музейного вісника» — науково-теоретичного щорічника про музейну справу, археологію, історію, природу Запорізької області та України. Цього року до збірника увійшло 24 статті від 25 авторів з м. Запоріжжя, Одеса, Полтава, Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.), Переяслав-Хмельницький (Київська обл.), Дубляни (Львівська обл.).

Обкладинку нового номеру «Музейного вісника» прикрашає бронзовий акваманіл (або водолій) ХІІ – XVI ст. з колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Акваманіли використовувалися з найдавніших часів як ритуальні посудини для омовіння рук жерців. Пізніше ними користувалися і в побуті. Водолії найчастіше мали зооморфний вигляд. Музейний – завершується головою рогатого грифону.

Традиційно матеріали, що публікуються у збірнику, об’єднуються в такі розділи: музеєзнавство, археологія, історія, інформації, рецензії, хроніка. В розділі «Музеєзнавство» Світлана Козиряцька у своїй статті дає огляд нової експозиції Запорізького обласного краєзнавчого музею «Економічний розвиток краю в другій половині XIX – на початку XX ст.», а Андрій Шевцов розповідає про експонати доби козацтва з колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Завідувачка відділом історії краю Зоя Попандопуло презентує на сторінках своєї статті бронзовий акваманіл з колекції музею – унікальну пам’ятку середньовіччя, Анатолій Волков знайомить читачів з індо-перськими шоломами з фондової колекції Національного заповідника «Хортиця». Тамара Деркач розповідає у своїй роботі про внесок вчених-палеонтологів у вивчення палеонтологічної колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Методику роботи музеїв з дитячими групами описує у своїй статті «Майстер-клас як складова інтерактивного заходу» Марія Пісцова.

Розділ «Археологія» розпочинається зі статті Валерія Самара і Андрія Антонова «Курганы у с. Вишневатое Розовского района Запорожской области» у якій публікуються результати археологічних досліджень. Олена Сєкерська аналізує археозоологічні матеріали з розкопок курганів біля сіл Гірсівка та Мордвинівка, а Оксана Дровосєкова розглядає різновиди цегли, що використовувалася на будівництві палацу на території музею-заповідника «Садиба Попова».

Найбільшим розділом «Музейного вісника» цього року є розділ «Історія». Михайло Єльников у своїй статті «Гідронім «Овечі води» у джерелах XIII – XVII ст.» на основі аналізу джерел  локалізує гідронім «Овечі Води». У статті Ольги Чайки «Город Александровск и его жители в конце XVIII – середине XIX в.» розповідається, як відбувалося формування олександрівського купецтва та міщанства, які права, обов’язки та статки мали ці люди, в яких умовах проживали. В’ячеслав Саричев досліджує у своїй статті традиції козацького суднобудування та судноплавства у XVIII ст., Сергій Звілінський розповідає про гуляйпільські гімназії товариства «Просвіта», Борис Бровко розглядає родовід Я. П. Новицького. Інеса Атаманчук в своїй статті розповідає про будівлю церкви в ім’я пророка Іллі, що збереглася у селі Тернівка Запорізької області. А Людмила Травень, в свою чергу, аналізує розписи Іллінського храму, що збереглися до наших днів. Володимир Чоп висвітлює збройний конфлікт махновських повстанців з німцями-колоністами у 1918 – 1919 рр., Павло Кравчук у статті «Шестой поселок в Запорожье и проблема рабочего расселения» займається вивченням обставин народження проекту Шостого селища та реалізації його першої черги на будівельному майданчику Дніпробуду. Олександр Горбовий досліджує внесок Ф. П. Максименка у складання бібліографії «Проблеми Великого Дніпра». Стаття Володимира Лінікова «Чи дійсно революційний? Деякі думки про підпільну організацію Ревком» присвячена аналізу діяльності підпільної організації Ревком. Юрій Клімчук у своїй праці розповідає про участь запорожців у русі Опору Франції в роки Другої світової війни.

Вікторія Водоп’ян у розділі «Інформації» розповідає про головні події в житті музею в 2017 р. – відкриття виставок, участь у фестивалях, форумах, семінарах, презентаціях, проведення різноманітних масових заходів, майстер-класів тощо.

У розділі «Рецензії» Андрій Копитко дає огляд навчального посібника С. В. Терського «Археологія України (середньовічна доба)».

В розділі «Хроніка» Лариса Єрохіна у своїй статті розглядає життєвий шлях Мрії Олександрівни Косянюк – однієї з учасниць створення природознавчих колекцій Запорізького обласного краєзнавчого музею.

Тематика публікацій «Музейного вісника» різноманітна, серед авторів доктори і кандидати історичних наук, досвідчені дослідники і молоді науковці, але всі вони об’єднані прагненням поділитися з читачем своїми здобутками в галузі історії. Видання буде цікавим як для фахівців та студентів, так і для широкого загалу громадян.

22 січня 2018 р. в Музеї історії міста Києва відкрилася унікальна міжнародна виставка «Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917 – 1921 рр.)», присвячена драматичному і доленосному періоду української історії, який призвів до створення модерної держави на українських етнічних теренах. Відкриття виставки у день сторіччя проголошення Українською Центральною Радою Четвертого універсалу — це данина цій визначній ювілейній даті.

Урочисто відкрив виставку Президент України Петро Порошенко. 

«Експозиція, яка відкривається сьогодні у Музеї історії Києва є унікальною... Це є і велика печатка Української Народної Республіки, печатка Центральної Ради, меморіальні речі лідерів Української революції минулого століття, секретний наказ Симона Петлюри, надрукований на хустинці і зашитий під підкладку одягу. Виставка — вагома складова вшанування 100-річчя української національної революції», — зазначив президент.

Експозиція виставки побудована на оригінальних експонатах, люб’язно наданих 29 провідними музеями, бібліотеками, архівами та шанувальниками старовини чотирьох країн світу – України, Польщі, США і Швейцарії. Більшість артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони були не відомі не лише широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Серед представлених раритетів, що за 100 років експонуються вперше, Універсал Директорії про затвердження злуки УНР та ЗУНР в єдину соборну державу 22 січня 1919 р. із фондів ЦДАВО України, прапор 1-го пішого Запорізького імені гетьмана Петра Дорошенка полку з Музею Війська Польського у Варшаві; меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку; документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві, державні печатки тієї доби — печатка УЦР, Велика печатка УНР — з колекції Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.

Представлені на виставці і експонати з колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Зокрема — печатка господаря Хортицького кінного полку та печатка воєнно-революційного партизанського польового штабу війська Н. Махна.

Знаковим та глибоко символічним актом, який увічнює і виставку, і відзначення сторіччя Української революції (1917 – 1921 рр.), є спецпогашення Укрпоштою художнього блоку марок «Державні печатки України» із зображеннями експонатів, представлених на виставці, та портретами провідників українського руху періоду національно-визвольних змагань початку ХХ ст. — головою УЦР Михайлом Грушевським, керівником першого українського уряду — Володимиром Винниченком, гетьманом України Павлом Скоропадським, головою Директорії УНР Симоном Петлюрою.

З нагоди Дня Соборності України у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття фотовиставки «100 років боротьби. Українська революція 1917 – 1921 років». У рамках загальнонаціонального проекту Українського інституту національної пам’яті експозиція розпочала роботу в усіх обласних центрах України.

Фотовиставка описує процеси державного будівництва, становлення української політичної нації, відродження науки, освіти та культури під час перших національно-визвольних змагань. Окрему увагу приділено лідерам української революції Михайлу Грушевському, Володимиру Винниченку, Симону Петлюрі, Євгену Петрушевському та Павлу Скоропадському. Стенди розповідають про творення законодавчої та судової влади, ґенезу українського війська, розбудову дипломатії, фінансової системи, діалог із національними громадами. При цьому, багато фотографій та документів оприлюднено вперше.

Згадати подвиг борців за волю України прийшли представники облдержадміністрації, вихованці ліцею «Захисник», Січового колегіуму, козацького ліцею, військовослужбовці Національної Гвардії України та 55-ї окремої артилерійської бригади Збройних Сил України. Перших відвідувачів виставки привітав голова Запорізької обласної ради Григорій Самардак.

— Історія – добрий вчитель для нас, сучасників, — зауважив Григорій Самардак. —  Сьогодні дуже важливо знати історію української революції  на початку двадцятого століття, адже вона вчить нас тому, що проголосити незалежність і єдність держави ще недостатньо для перемоги, це тільки початок важливої копіткої праці, аби цю незалежність втримати й зміцнити навіки.

Голова Запорізької обласної ради нагадав присутнім відомий вислів Михайла Грушевського: «Добре творити історію важливіше, аніж гарно писати її» і  побажав сучасникам молодої України успіхів на ниві державотворення, процвітання та єдності  України.

Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко підкреслив важливість досвіду Української революції, визначення її досягнень та помилок.

— Сто років тому ми кілька разів проголошували незалежність, але через внутрішньополітичні розбіжності та міжособистісні чвари щоразу втрачали шанс на власну державність. Головний урок, який маємо винести з тих часів, — необхідність національного єднання та формування потужної української армії, — підкреслив під час виступу посадовець.

Доктор історичних наук, заступник директора музею Георгій Шаповалов зазначив, що після перемоги Революції Гідності керівництво області приділяє пріоритетну увагу національному відродженню, розкриттю забутих сторінок нашої історії. Зокрема, унікальна фотовиставка відкрилася в оглядовій залі, яку капітально відремонтували за кошти обласного бюджету, встановили дзеркальну стелю, сучасну систему освітлення та кондиціювання. На черзі – встановлення  пам’ятного знаку героям української революції у Запоріжжі.

Професор Запорізького національного університету, автор десятків підручників та монографій з історії України Федір Турченко розповів про еволюцію розуміння Дня Соборності за часів незалежності, наголосив, що після початку російської агресії це свято стало символом національної консолідації.

Виставка працюватиме в обласному краєзнавчому музеї два тижні. Згодом вона побуває у всіх містах та районах області та буде цікавою для школярів, студентів та всіх тих, хто прагне більше дізнатися про події нашої історії та української революції.

У суботу, 16 грудня 2017 р., в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбувся перший фестиваль «Новорічний Weekend» — свято гарного настрою та оригінальних подарунків.

Фестиваль відбувся за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації та за активної участі Запорізького обласного методичного центру культури і мистецтва, Запорізької обласної філармонії та Запорізького обласного театру ляльок.

Протягом дня гості музею мали чудову можливість ознайомитися з виробами майстрів з Запоріжжя та Запорізької області на виставці виробів народних промислів Запорізького краю, придбати подарунки до Дня Святого Миколая та під ялинку, взяти участь у численних майстер-класах, насолодитися концертною програмою, скуштувати каву запорізького виробництва і, звичайно, відвідати експозиції Запорізького обласного краєзнавчого музею.

В цілому участь у фестивалі прийняли майстри із Запоріжжя, Полог, Токмака, Маріуполя. Серед учасників були представлені творче об’єднання майстрів української народної вишивки «Цвіт калини», родинне підприємство «Добра глина», творче об’єднання «Натхнення» Токмацького міського Будинку культури, центр творчості молоді та юнацтва Шевченківського району тощо.

Для всіх охочих зробити новорічний подарунок власноруч працювали цікаві майстер-класи з ебру (малювання на воді), ліплення солоним тістом, гончарства, розписування пряників, вироблення ляльок з тканини, вироблення ялинкових прикрас.

На імпровізованій сцені біля музейної ялинки виступили артисти Запорізької обласної філармонії, Пологівського міського будинку культури, творчі колективи з Кам’янки-Дніпровської. Маленьких відвідувачів фестивалю порадувала вистава від Запорізького обласного театру ляльок. А під вечір майстер-клас для дітей провів Денис Васильєв і клуб «БарабанЗа».

Поспілкуватися у дружній атмосфері за філіжанкою запорізької кави від велокав’ярні можна було на третьому поверху музею. Тут також працювали майстер-клас від кафе-пекарні «Пряня» та стенд карамельної мануфактури «LOL&POP».

На «Новорічний Weekend» до Запорізького обласного краєзнавчого музею завітало багато гостей — від маленьких відвідувачів і молоді до людей поважного віку. Кожен знайшов тут щось цікаве і корисне для себе!

12 грудня 2017 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася новорічна виставка «Дива ялинкових прикрас» — спільна виставка краєзнавчого музею та Запорізького обласного художнього музею.

На виставці показана історія улюбленого свята мільйонів людей у всьому світі. У вітринах розмістилися ялинкові іграшки з колекції музею — від картонних прикрас 30-х років ХХ ст. до сучасних скляних. Справжніми витворами мистецтва є авторські іграшки Інги Янкович та Алевтини Мєдвєдєвої.

Художній музей на новорічній виставці представив мистецтво мотання ляльок, а також картини-витинанки різдвяної тематики.

Особливе місце на виставці займають старовинні новорічні та різдвяні листівки з приватної колекції Сергія Самойлова. Найстаршою з представлених листівок вітали з Новим 1901 роком!

Виставка працюватиме до кінця січня 2018 р. Організованим відвідувачам проводяться екскурсії, майстер-клас під музейною ялинкою, працює «новорічна пошта»!

У рамках відзначення Дня Гідності та Свободи за сприяння Запорізької обласної державної адміністрації в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Народна війна», яку було створено київським товариством «Меморіал» ім. В. Стуса та Громадянським інститутом історичної пам’яті. Стенди розповідають про тернисті шляхи національно-визвольної боротьби українського народу — від створення Центральної Ради до Голодомору 1932 – 1933 років.

На презентацію завітав відомий поет, Герой України, один із лідерів Народного Руху України у 1990 – 1992 роках та голова Української всесвітньої координаційної ради Дмитро Павличко. Його живе слово надихало на боротьбу за волю кілька поколінь українців.

— Бачимо найціннішу та найдорожчу частину нашої історії. Минулого століття Україна кілька разів проголошувала незалежність, але зазнавала поразки. У 1991 році мені пощастило брати участь в епохальному голосуванні у Верховній Раді. Вся наша історія та сучасність пов’язані з революційними подіями 1917 – 1921 років — однією з перших спроб українців заявити про себе як про окрему сильну націю та дати відсіч російським агресорам, — зазначив Дмитро Павличко.

Присутніх також привітав заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Зубченко. За його словами, до нашої області виставку передали громадська організація «Труханівська Січ» та Київський осередок Товариства сприяння обороні України. Обласна виконавча влада разом з науковцями активно працює над поверненням із небуття подій 1917 – 1921  років у Запорізькому краї, встановленням пам’ятних знаків на честь Вільного козацтва, учасників антибільшовицьких селянських повстань, воїнів армії Нестора Махна, наших земляків, які не корилися сталінській колективізації та продрозкладці.

Фотографії та документи розповідають про народний спротив більшовицькій окупації, що точився на українських землях багато років після поразки державницьких сил. Зокрема, у 1921 році територія України була поділена на п’ять похідних груп та 25 округів, у кожній з яких діяли своя військова та підпільні організації. Боролися проти загарбників і жителі Запорізького краю. Архіви СБУ свідчать, що в 1919 році на боротьбу піднялися жителі Верхньої Хортиці та сусідніх сіл, сел. Нововасилівка, болгарських та албанських колоній Приазовського району.  Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років проти вилучення хліба повстали селяни Пологівщини, Михайлівщини, Мелітопольщини, кілька тижнів тривали протести у с. Широке Запорізького району.

Виставка «Народна війна» працюватиме в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї кілька тижнів, а згодом відправиться до Токмацького, Оріхівського та інших районів і міст області.

8 грудня 2017 р. в виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею пройшла виставка «Національне різноманіття Запорізького краю. Гусарка».

На виставці була представлена українська та білоруська національні культури Більмацького району. Так, мешканці Запоріжжя змогли побачити старовинні ткацькі верстати, а також килимові доріжки та іншу ткацьку продукцію, що протягом багатьох років виробляли народні майстри села Гусарка.

30 жовтня 2017 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація книги київського дослідника, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України Володимира Шевченка «Польський дворянин Фелікс Мовчановський: життя та діяльність».

Книга присвячена життю і діяльності видатного міського голови міста Олександрівська 1901 – 1911, 1916 – 1917 років Фелікса Францовича Мовчановського. Окрім біографії міського голови, у книзі йдеться про важливі події у місті Олександрівськ кінця ХІХ – початку ХХ ст., до яких Фелікс Францовиич доклав свої розум та працю.

На презентацію завітали науковці запорізьких вишів, музейники, представники національних спілок, громадських організацій, ЗМІ.

Книга видана у запорізькому видавництві «Дике Поле» на кошти Міністерства закордонних справ Польщі, за сприяння Генерального консульства Республіки Польщі в Україні у Харкові.

28 жовтня 2017 р. в рамках Літературно-мистецького фестивалю «Книжкова толока», що проходив у Запоріжжі протягом 27 – 29 жовтня, Запорізький обласний краєзнавчий музей отримав щедрі дарунки — сім раритетних американських видань, в яких йдеться про будівництво Дніпровської гідроелектростанції.

Прекрасні книги першої половини – середини ХХ ст. до Запоріжжя привіз американський мистецтвознавець, викладач Боудонського коледжу професор Ніколас Купенський. Науковець багато років займається історією будівництва Дніпрогесу, захистив у Йельскому університеті докторську дисертацію з цієї тематики, планує написати книгу.

Серед подарунків є примірник відомого у Сполучених Штатах журналу Fortune за лютий 1931 року, де були вперше опубліковані відомі на весь світ фотографії Маргарет Бурк-Уайт з Дніпробуду.

Всі книги потрапили до наукової бібліотеки Запорізького обласного краєзнавчого музею, а журнал Fortune найближчим часом стане окрасою експозиції «Дніпрогес: підкорення стихії».

5 жовтня 2017 року в актовій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулася презентація навчального фільму «Територія Голодомору: пам’ять невмируща», створеного Канадським Музеєм Прав Людини у співпраці з Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору».

На презентацію завітали вчителі історії шкіл міста Запоріжжя та області, викладачі вишів, музейники міста та області, представники Запорізької обласної державної адміністрації, ЗМІ. Всі присутні отримали по примірнику диску з фільмом та матеріалами з теми.

У фільмі досліджено впливи масової інформації на подолання мовчання навколо порушень прав людини. Та піднімаються важливі питання: якими є роль і які обов’язки ЗМІ у формуванні громадської думки щодо порушень прав людини? Що ми можемо зробити, як особистості, як спільноти, як нації, для гарантування того, що геноциди, такі як Голодомор, ніколи не повторяться?

Сюжетна лінія зосереджується на міжнародній пресі, яка публікувала інформацію про Голодомор. Центральним напрямком є боротьба мас-медіа: Уолтера Дюранті, який симпатизував політиці Сталіна та заперечував факт масового вбивства українців в 1930-х роках, і журналістів Гарета Джонса та Малькольма Маггеріджа, які намагалися донести правду.

Кінострічка орієнтована на шкільну аудиторію і рекомендована до використання під час уроків історії, правознавства. Під час презентації відбудеться показ фільму, обговорення його з співробітником Меморіалу жертв Голодомору та передача примірників вчителям.

3 жовтня 20117 р. у великій виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулося засідання круглого столу на тему «Запоріжжя — тисячолітнє місто за порогами». Захід був організований за ініціативи Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України та членів тимчасової робочої комісії Запорізької міської ради з уточнення дати заснування м. Запоріжжя і за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації.

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, громадських організацій, творчих спілок, провідні історики та музейні працівники Запоріжжя і Запорізької області.

Виступаючі нагадали присутнім, що ще 27 червня 2014 року сесія Запорізької міської ради, заслухавши доповідь голови тимчасової робочої комісії з уточнення дати заснування м. Запоріжжя, визнала 952 рік — датою виникнення першого поселення на території сучасного міста Запоріжжя. Тож, поточного року мешканці міста мали б згадати про 1065-річчя дати виникнення першого поселення на території сучасного міста Запоріжжя.

На заході виступив директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій, кандидат історичних наук В.В. Мороко, який наголосив на актуалізації датування перших поселень та заснування не тільки міста Запоріжжя, а й інших міст та селищ Запорізької області, а також необхідність напрацювання конкретного плану спільних дій влади та громадськості щодо дослідження та популяризації тисячолітньої історії «міста за порогами».

Голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України О.В. Денисенко ознайомила присутніх із започаткованими спілкою проектами «Запоріжжя — тисячолітнє місто за порогами» та «Історія Запорізького краю: міста і села». Вона закликала присутніх увійти до складу створюваних зараз оргкомітетів цих проектів з метою узагальнення попередніх напрацювань із питань датування виникнення населених пунктів області та підготовки сучасних матеріалів з їхньої історії, які вже публікуються в електронному виданні «Краєзнавство Запоріжжя».

Завідуючий кафедри новітньої історії історичного факультету ЗНУ доктор історичних наук, професор, Ф.Г. Турченко підкреслив у своєму виступі, що датування населених пунктів краю є більше проблемою суспільно-політичною, а не науковою. А через сучасну агресію Росії проти України вона набула особливої актуальності і лише спільними діями науковців, політиків, влади та громад можна і треба зараз утвердити історичну правду про заселення Півдня України з давніх часів.

Заступник генерального директора Національного заповідник «Хортиця» М.П. Левченко поділився досвідом роботи тимчасової робочої комісії щодо уточнення дати заснування м. Запоріжжя та визнання 952 року датою виникнення першого поселення на його території.

Генеральний директор Національного заповідник «Хортиця», кандидат історичних наук М.А. Остапенко акцентував увагу присутніх на важливості місця острова Хортиця в контексті історії міста Запоріжжя, який тільки зараз починає відкривати свої історичні таємниці у тому числі і козацьких часів.

Про місце козацьких зимівників у історії заселення запорозького краю і, зокрема, території обласного центру повідомив директор торговельного коледжу ЗНУ, кандидат історичних наук О.Л. Олійник.

Заступник директора з наукової роботи Запорізького обласного краєзнавчого музею, доктор історичних наук, професор Г.І. Шаповалов вказав у своєму виступі на важливе місце у справі уточнення дати заселення території сучасного міста Запоріжжя у часи Київської Русі — унікальної археологічної пам’ятки «Вознесенський скарб» — могила князя Святослава.

З нагоди проведення круглого столу у великій виставковій залі музею експонувалися: навершя у вигляді срібного орла з «Вознесенського скарбу», дослідженого у Запоріжжі у 1930 р. з колекції краєзнавчого музею і давньоруський меч, випадково знайдений у Дніпрі біля острова Хортиця у 2011 р. з фондів Національного заповідника «Хортиця».

27 вересня 2017 р. у Всесвітній день туризму у великій виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулася низка презентацій: оновленого веб-сайту обласного туристично-інформаційного центру http://www.zotic.zp.ua, нового туристичного маршруту в Чернігівському районі та оновленої ілюстрованої туристичної карти області, намальованої художником Сергієм Замуреєнком. Також гостям заходу розповіли про проект «Козацька чайка» та нові цікаві послуги для туристів.

Учасників та гостей святкових заходів привітав директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко.

 —  Запорізька область має прекрасний туристичний потенціал, який, я впевнений, стане у майбутньому основою для розвиненого туристичного бізнесу. Зараз ми бачимо, як набирає обертів внутрішній туризм,  подієвий туризм, як створюються дуже цікаві маршрути, що знайомлять з історією нашого краю від найдавніших часів. Сьогодні ми презентуємо чимало інструментів, які дозволять туристам отримувати якісні послуги, — зазначив посадовець.

Представляючи карту, директор обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой розповів, що на ній позначено 69 головних пам'яток Запорізької області. Карта буде розміщена на сайті обласного туристично-інформаційного центру. За його словами, осучаснюється і сам сайт, його дизайн, структура для більшої зручності туристів. Відвідувачі зможуть дізнатися, як доїхати до головних туристичних центрів області, де можна переночувати, пообідати, що подивитися тощо. Також буде розміщено добірку кращих туристичних маршрутів та пам’яток Запорізької області.

За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

29 серпня 2017 р., напередодні Дня знань, в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка живопису «Янголи Світу» 10-річного харківського художника-вундеркінда Вадима Тульчевського.

Вадим захоплюється малюванням з 4 років. За всього шість років творчої діяльності юний художник став учасником 16 міських, обласних та міжнародних фестивалів та конкурсів дитячої творчості як в Україні (Київ, Харків, Львів, Бердянськ), так і за кордоном (Білорусь, Литва, Польща, Росія, Франція). За плечима Вадима Тульчевського три персональні виставки: «Ця ніч Свята» — галерея «Бузок», м. Харків (2015) та «Янголи Світу» — Бердянський художній музей ім. Ісака Бродського, м. Бердянськ (2017), Приморський районний краєзнавчий музей, м. Приморськ (2017).

Малюнки маленького митця цікаві та змістовні, у них відчувається прагнення автора спробувати себе у різних техніках (гуаш, олівці, акрил на склі, вітраж, та ін.) та жанрах (міський пейзаж, побутова картина, портрет натюрморт, ілюстрації на біблейську тематику). Емоційні, сповнені фантазією художні твори віддзеркалюють різнобічний досвід спілкування хлопчика з оточуючим світом та захоплюють дитячою щирістю. Всього на виставці представлена 41 робота юного автора — переважно вітражний розпис та роботі на полотні.

Виставка триватиме місяць.

Запорізький обласний краєзнавчий музей взяв участь у загальноміському благодійному заході «Добрий базар», що відбувався на площі Маяковського протягом вихідних 26 – 27 серпня. Організатори влаштували для мешканців та гостей міста благодійний розпродаж. Серед лотів були речі відомих людей Запоріжжя. Частина зібраних коштів планується витратити на встановлення пандусів для людей з обмеженими можливостями.

Запорізький обласний краєзнавчий музей долучився до свята «Добрий базар» і влаштував фотозону «Старе місто» та фотовиставку із зображеннями вуличок Олександрівська. Всі охочі могли присісти на справжню олександрівську лавку та попозувати на фоні великого банеру. Музейники же протягом двох днів проводили віртуальні екскурсії старим містом, показуючи запоріжцям старі фотографії.

Відвідувачам пропонували придбати якісні товари від виробників (одяг, біжутерія, галантерею тощо) за прийнятними цінами та великими знижками. Крім того на святі працювали фуд-зона, фотозони, для маленьких запоріжців була влаштована дитяча зона з майстер-класами та веселими аніматорами. Зі сцени «Доброго базару» виступали кращі музичні колективи міста.

22 серпня у Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В. Магара відбулися урочистості з нагоди Дня Незалежності України. В цей день запорізькі музеї та бібліотеки підготували для учасників та гостей заходу приємний сюрприз — міні-виставки з власних колекцій.

Так, Запорізький обласний краєзнавчий музей представив міні-виставку, головним експонатом якої стала козацька гармата XIV – XVII ст. Національний заповідник «Хортиця» показав козацькі прапори, а Запорізький обласний художній музей — портрети українських гетьманів та унікальну колекцію українських рушників та одягу.

Продовжилися урочистості театралізованим концертом з символічною назвою «Україна є. Україна буде!», який підготували артисти театру ім. В. Магара.

25 травня 2017 р. в рамках Обласного семінару для директорів музеїв та заповідників, організованого Департаментом культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА та Запорізьким обласним краєзнавчим музеєм, відбулася презентація оновленого залу «Дніпрогес: підкорення стихії» обласного краєзнавчого музею. Зал після реекспозиції вперше побачили гості «Музейної дикої ночі», що відбулася минулої суботи, 20 травня.

Дніпро вище Запоріжжя був перерізаний величезною кількістю кам’яних брил, які утворювали пороги, забори та острівці. Ця обставина унеможливлювала судноплавство і вирішувати цю проблему почали з початку XVIII ст. Наприкінці століття були побудовані шлюзи та обвідні канали на найбільш проблемних місцях. Однак успіх Північноамериканських країн в гідроелектроенергетиці наприкінці ХІХ ст. спонукав до вирішення транспортної проблеми додати ще й вирішення енергетичної. Запоріжжя було приречене отримати Дніпрогес. І він був створений інтелектом найкращих спеціалістів світу, руками десятків тисяч робітників.

Виставка «Дніпрогес: підкорення стихії» працювала у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї з 2005 р. Реекспонована виставка отримала новий дизайн: металоконструкції та дерево перегукуються з конструкціями палубів та конструктивними особливостями самої Дніпровської гідроелектростанції. Проте головні зміни відбулися в концептуальному підході до сприйняття Дніпровського будівництва та індустріалізації в цілому. До традиційного сприйняття об’єкту як основи розвитку нового міста додається аналіз замовчуваних раніше наслідків цього процесу. Індустріалізація пов’язується з наймасштабнішим у світі голодом. Особлива увага звертається на людей, їхні типажі, працю та побут. Історія Дніпробуду подана у контексті подій у всьому СРСР.

Результатом було підкорення не тільки водної, але і суспільної, людської стихії, коли особиста воля була знищена тимчасовими інтересами неіснуючої вже держави.

25 травня 2017 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї пройшов традиційний щорічний семінар для директорів музеїв та заповідників з актуальних питань розвитку музейної справи, організований Департаментом культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА.

Перед представниками музеїв Запорізької області з вітальним словом виступив директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій. Від наголосив на важливості роботи, що її проводять музейники і необхідності суттєвих змін в галузі.

На семінарі зокрема підіймалися питання використання арт-технологій у сприйнятті музейних експозицій дітьми з особливими потребами (Л. Шульга), специфіка відтворення музейними засобами подій Української революції 1917 – 1921 років (Л. Ноздріна), система безпеки музеїв та заповідників (В. Стойчев), використання учасницьких практик в запорізьких музеях (Л. Ібрагімова), нестандартні підходи у залученні відвідувачів до музеїв (М. Мордовськой), а також актуальні питання щодо музейної діяльності (І. Пономаренко).

В рамках семінару колегам було презентовано оновлену експозицію Запорізького обласного краєзнавчого музею «Дніпрогес: підкорення стихії».

20 травня 2017 р. до Міжнародного дня музеїв, що відмічається у всьому світі 18 травня, в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї втретє відбулася «музейна ніч».

Особливістю цьогорічної «Музейної дикої ночі» стала співпраця одразу чотирьох музеїв — Запорізького обласного краєзнавчого музею, Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова», Музею історії зброї та Музею історії музичних інструментів «БарабанЗА». Кожен з музеїв мав власну локацію, де представив експонати з власних колекцій.

Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» представив макет маєтку та експонати з власної колекції. Міні-експозиція супроводжувалася невеликою екскурсією.

Музей історії зброї продемонстрували взірці холодної та вогнепальної зброї ХХ ст., в тому числі легендарний пістолет «маузер» Павла Дибенка. Пістолет було подаровано П. Дибенку першою та другою дружиною — Олександрою Коллонтай та Валентиною Стафілевською. На руків’ї «маузера» збереглися написи «Шура» та «Валя».

Найголоснішою була локація Музею історії музичних інструментів «БарабанЗА». Керівник музею не тільки знайомив гостей свята з етнічними музичними інструментами, але й проводив майстер-класи гри на них.

Власне Запорізький обласний краєзнавчий музей представив гостям «Музейної дикої ночі» оновлену експозицію «Дніпрогес: підкорення стихії», що отримала не тільки новий дизайн, але й нову концепцію. До традиційного сприйняття об’єкту як основи розвитку нового міста додається аналіз замовчуваних раніше наслідків цього процесу. Індустріалізація пов’язується з наймасштабнішим у світі голодом. Особлива увага звертається на людей, їхні типажі, працю та побут. Історія Дніпробуду подана у контексті подій у всьому СРСР.

Щопівгодини залами музею проходили екскурсії. В цілому за вечір науковими співробітниками було проведено 9 екскурсій з різноманітних тем. Велику цікавість викликали авторські екскурсії нічними вулицями старого міста від Валерія Стойчева та Романа Акбаша. 

Найбільшим майданчиком «Музейної дикої ночі» стала велика виставкова зала музею. Саме тут протягом вечора відбувалися концерти, підготовлені музикантами Запорізької обласної філармонії. Класичні твори, джазові імпровізації від запорізьких віртуозів зібрали повний зал! На завершення музичного вечора перед гостями з етно-імпровізаціями виступив колектив «БарабанЗА».

Дітям була запропонована окрема цікава програма. На дитячій локації «Мандрівка у часі» діти вибирали вождів, танцювали «дикі танці», малювали «петрогліфи», вчилися самотужки «добувати» їжу тощо.

В цей вечір в музеї працювало декілька фотозон, у актовій залі музею пройшов вечір українського кіно, а майданчик перед виходом на балкончиками великої виставкової зали перетворився у імпровізовану кав’ярню!

11 травня 2017 р. у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відбулося відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні» – спільного проекту Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського незалежного видавництва «Смолоскип».

Цим відкриттям фактично започаткована програма співпраці між Заповідником і Музеєм-заповідником «Садиба Попова», котра має поширитися на музейні заклади Запорізької області, в яких передбачається показ виставок, присвячених добі масових політичних репресій 1937 – 1941 років, з метою найширшого інформування суспільства про механізми реалізації, винуватців і жертв більшовицького терору.

У вступному слові директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой підкреслив, що відкриття виставки є знаковим прикладом взаємодії між закладами сфери культури Києва і Запоріжжя. Знання трагічних сторінок української історії, особливо періоду «Великого терору», розуміння масштабів тих втрат, що їх зазнала українська культура та суспільство, на його думку, не лише допомагатиме в розумінні реалій 30-х років, а й сприятиме процесам національного самоусвідомлення.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський підкреслив, що Биківнянський мартиролог представлений десятками тисяч прізвищ репресованих, розстріляних у внутрішніх в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території Биківнянського лісу. З-поміж них чільне місце посідають видатні діячі українського мистецтва, науки, освіти. Презентована у Запоріжжі виставка «Слово, обірване у Биківні» – покликана розповісти про Биківнянську трагедію крізь призму людських доль, зокрема, літераторів. Письменники покоління «Розстріляного відродження» представляють абсолютно різні стильові напрямки та життєві стратегії, бо серед них були як аполітичні митці, так і ті, хто допомагав встановленню й укріпленню радянської влади в Україні, ті, хто зажив слави ще за життя, і ті, хто робив у літературі перші кроки. Абсурдні звинувачення у шпигунстві, терористичній діяльності, антирадянській агітації, фактично нічим не підтверджені, поклали кінець як їхнім кар’єрам, так і їхньому життю. Виставка побудована в значній мірі на основі матеріалів архівно-кримінальних справ розстріляних літераторів.

Заступник генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» з наукової роботи Тетяна Шептицька звернула увагу присутніх на символічність назви виставки, адже слово митців, яке було для них робочим інструментом і сферою професійної діяльності, часто ставало предметом звинувачень, як наприклад, у випадку з М. Йогансеном, О. Соколовським. Радянська тоталітарна система доклала максимальних зусиль, аби знищити українських письменників морально, ламаючи через систему допитів, фізичних тортур і психологічного тиску, вибиваючи свідчення на самих себе і колег по перу. Ця ж система знищила їх фізично і намагалась стерти про них пам'ять, забороняючи твори, викреслюючи з навчальних програм і курсів, даючи брехливі відомості про обставини смерті.  Проте знайдені і представлені на виставці матеріали не лише дозволяють відтворити останні кроки у вічність представників «Розстріляного відродження», а й засвідчують незнищенність українського художнього слова.

Директор Васильківського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» Валерій Стойчев подякував авторам виставки і висловив сподівання на продовження співпраці між музейними закладами Києва та Запоріжжя, а також проанонсував подальші маршрути виставки Запорізькою областю.

29 квітня 2017 року на базі Нікопольського краєзнавчого музею відбулося відкриття VI-го регіонального фестивалю «Україна — козацька держава». Захід приурочено 369-й річниці від обрання Богдана Хмельницького гетьманом України. У ньому взяли участь музейники Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького, Національного заповідника «Хортиця», Запорізького обласного краєзнавчого музею, Новомосковського та Криворізького міських історико-краєзнавчих музеїв і Марганецького міського краєзнавчого музею.

Фестиваль розпочався з відкриття умовного нульового кілометру козацьких шляхів. Це був старт подорожі в козацьку добу і розкіш професійного спілкування. В програмі заходу була презентація міні-виставок, демонстрація нової друкованої музейної продукції, обмін досвідом в promotion (стимулів в успішності роботи) і поїздка до могили Івана Сірка.

Екскурс по міні-виставкам, що їх музеї привезли до Нікополя, був різноплановим — від козацької зброї до козацької моди і літочислення міст.

На фестивалі Запорізький обласний краєзнавчий музей представив міні виставку «Гармата запорозька з острова Хортиця XIV – XVIII ст.» Вона була знайдена близько 1840-го р. мешканцями о. Хортиці під час обробки землі. Восени 1842 р. вона була подарована Катеринославським віце-губернатором Д. В. Сафроновим музею Одеського товариства історії та старожитностей. У 1852 р. малюнок гармати був вперше опублікований, як додаток до праці С. І. Мишецького «История о казаках запорожских». В 1872 р. хортицька гармата експонувалася на Всеросійській політехнічній виставці в Москві.

У 1964 р. гармату, що на той час перебувала в Одеському обласному історико-краєзнавчому музеї, завдяки клопотанню заступника голови Запорізького облвиконкому М. П. Киценка, передали Запорізькому обласному краєзнавчому музею. Тут її одразу розмістили у новій експозиції «Місце краю в історії запорозького козацтва», що була відкрита у 1965 р.

Сьогодні ця рідкісна знахідка прикрашає експозицію відкриту в 2002 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї, присвячену історії запорозького козацтва. 

Представлена на виставці гармата входить до «золотого фонду» старожитностей запорозького козацтва України. Саме тому її зображено на ювілейній монеті випущеній у 2009 р. Національним банком України з нагоди 70-річчя утворення Запорізької області поруч із її гербом і Дніпрогесом.

Міні-виставка «Гармата запорозька з острова Хортиця XIV – XVIII ст.» презентована на фестивалі науковим співробітником Запорізького краєзнавчого музею Андрієм Шевцовим була відзначена Дипломом переможця. А в номінації наукові видання Дипломом переможця було відзначено щорічне видання музею «Музейний вісник» № 16 презентоване заступником директора музею з наукової роботи Георгієм Шаповаловим.

Ну а Нікопольський регіональний музейний фестиваль закінчиться у жовтні на Покрову. До цього в ньому будуть залучені школи міста і району.

7 квітня 2017 року в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулася зустріч із відомим українським меценатом, пошуковцем, медальєром Дмитром Пірклом.

Меценат, як завжди, завітав до музею не з пустими руками. Цього разу Дмитро Піркл презентував запоріжцям три офорти 1945 року із серії «Відбудова Дніпрогесу» руки видатного українського графіка Олександра Пащенка.

Олександр Сафонович Пащенко (1906 – 1963) – відомий український графік, Народний художник УРСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР. Його твори представлені в багатьох музеях України, а також у приватних колекціях. Головною темою творів графіка стали промислові майданчики України, індустріальні і ліричні пейзажі, виконані здебільшого в техніці ліногравюри та офорта.

Визнання до Олександра Пащенка прийшло у 1937 році на одній з виставок українських художників. Серія гравюр з альбому «Київська сюїта» привернула тоді увагу виконавською майстерністю, поетичними образами Києва. Відомими стали й інші серії художника, такі як «Києво-Печерська лавра», «Відбудова Дніпрогесу» (1945 – 1946 роки), «Народження Кременчуцької ГЕС» та інші.

Дмитро Піркл подарував роботи Олександра Пащенка Запорізькому обласному краєзнавчому музею. Згодом вони займуть гідне місце в експозиційних залах нашого музею.

Передача вітчизняним музеям раритетів, знайдених по всьому світу — не разові акції, а життєва позиція Дмитра Піркла. Цінні пам’ятки від мецената збагатили фонди багатьох українських музеїв.

Раніше Дмитро Піркл передав Запорізькому обласному краєзнавчому музею комплекс матеріалів, пов’язаних з подіями Революції Гідності 2013 – 2014 рр.,  німецький фотозвіт відбудови Дніпрогесу, німецькі поштові марки, газети часів Другої Світової війни та багато іншого.

7 квітня 2017 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбувся етап третього щорічного беззбройного фестивалю яєць та борошна «Запоріжжя – місто з яйцями». Так, в рамках фестивалю в музеї пройшла фото-сушка «В клярі», де запорізькі фотохудожники і звичайні учасники тих подій представили світлини, зроблені того дня у м. Запоріжжі. Крім того, після презентації фотовиставки, у актовій залі музею було показано документальний фільм про «яєчну неділю» у Запоріжжі.

23 березня 2017 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація збірки, розробленої за матеріалами тренінгової програми «Культ чи культура: розвиток учасницьких практик в музеях», що був реалізований у 2016 році Центром розвитку музейної справи (м. Київ) за підтримки Goethe-Institut в Україні.

До збірки увійшли надзвичайно цікаві лекції Міхаеля Фера про партисипацію у музеях, Юлії Ваганової про реалізацію проекту Національного художнього музею України «Герої. Спроба інвентарізації», Дарії Агапової про музейну комунікацію, Марка Гегенфуртнера про те, як зробити музеї видимими, Олени Гончарук про позиціонування і просування музеїв у сучасному медіапросторі, Фредеріке Мьошель про проектний менеджмент у музеях.

Крім того, до збірки увійшли описання проектів-переможців, що наприкінці тренінгової програми отримали гранти та мали змогу реалізувати свої ідеї. Під час презентації про свій шлях до реалізації проекту «Мелітопольські немелітопольці: знайти себе в новій громаді» розповіли представники Мелітопольського міського краєзнавчого музею.

Участь в презентації взяли музейні працівники, представники державних та недержавних установ культури Запорізької області тощо.

У 2017 році весь християнський світ відзначатиме 500-річчя Реформації, початком якої прийнято вважати виступ німецького ченця Мартіна Лютера 31 жовтня 1517 р. Того дня він прибив 95 тез до брами собору у Віттенберзі. Соціальні явища, породжені Реформацією, є одними з найбільш впливових в історії людства. Західна цивілізація немислима без здобутків Реформації. Можна з упевненістю сказати, що нинішній успіх, економічні, наукові, політичні та державницькі здобутки Європи, США та ряду інших країн світу – досягнуті у певній мірі завдяки Реформації. Реформація дала початок процесам, що змінили світ.

17 березня 2017 р. у рамках відзначення 500-річчя Реформації у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відкрилася виставка німецьких художників України – Заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Гаррі Вільгельмовича Руффа (м. Макіївка) та члена Спілки письменників України, художниці Галини Вікторівни Невінчаної (м. Біла Церква).

Гаррі Руфф привіз до Запоріжжя виставку «Кірхи України», створену за підтримки Ради німців України та Лютеранського кафедрального собору Святого Павла (м. Одеса). Роботу над цією серією картин художник розпочав ще у 2014 р. і присвятив її 500-річчю Реформації. Гаррі Руфф працює у жанрі станкового живопису. Понад 50 років він приймає активну участь у пленерах та виставках різних рівнів в багатьох країнах світу. В 2015 р. в Брюсселі Гаррі Руфф був прийнятий до Міжнародного союзу художників за мир, отримав нагороду Європарламенту «Золотий пензель миру». Сьогодні роботи художника прикрашають колекції музеїв України та приватні колекції у Австрії, Великій Британії, Німеччині, Греції, Ізраїлі, Канаді, Китаї, Хорватії, США, Білорусі, Росії.

Галина Невінчана представила запорізькому глядачеві графічні роботи, на яких зображено пам’ятки менонітської архітектури м. Запоріжжя та Запорізької області. Серія робіт так і названа «Спадок менонітської культури». Галина Невінчана автор багатьох виставок у Білій Церкві, Києві, Бадапешті, Софії.

Проект проводиться з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального уряду Німеччини через Благодійний фонд «Товариство розвитку» спільно з Громадською організацією «Миколаївський центр німецької культури» та Громадською організацією «Запорізьке міське об’єднання німців «Відродження».

17 березня 2017 р. в актовій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею було презентовано посібник «Українська революція 1917 – 1921 рр.». День презентації був обраний невипадково – саме 17 березня виповнилося рівно 100 років одній з ключових подій Української революції – утворення Центральної Ради.

Книга була написана колективом істориків Запорізького національного університету. Видання представили троє співавторів – Федір Турченко, Тетяна Винарчук та Володимир Марчук.

Професор Федір Турченко наголосив, що попри свою значущість українські події 100-річної давнини сьогодні лишаються маловідомими для більшості українців. В наш час як ніколи важливо засвоїти уроки тих подій, аби не втратити державу, як тоді.

У брошурі на 28 сторінках стисло викладені основні події революції в Україні від її початку у 1917 році до поразки боротьби за незалежність у 1921-му. Акцент робиться на причинах поразки українського руху, історичному значенні революції та її уроках.

Видання розраховано на лекторів та викладачів, студентів, а також на всіх, хто цікавиться темою. Брошура зокрема має стати в нагоді військовим, які займаються виховною роботою в Збройних силах та Нацгвардії. Тому на презентацію завітали військовослужбовці – офіцери та солдати.

Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Владислав Мороко додав, що ідею зробити такий посібник у значній мірі підказав військовослужбовець підрозділу ВСП «Сармат» Андрій Дячко. Він, за словами чиновника, поскаржився, що в армії дуже не вистачає таких матеріалів. У відповідь історики написали працю, а спонсором видання виступив народний депутат Ігор Артюшенко. Присутній на заході А. Дячко першим отримав кілька примірників для свого підрозділу. За словами В. Мороко, на цьому робота в даному напрямку не завершиться – незабаром буду видані праці про історію українського війська та українську символіку.

За матеріалами depo.ua 

16 березня 2017 р. в актовій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею пройшла презентація книги «Історія на шпангоутах».

Протягом трьох останніх років (з 2014 до 2016 рр.) співробітниками відділу охорони пам’ятників здійснювалася реставрація двох старовинних кораблів з колекції Національного заповідника «Хортиця». Роботи проводилися за фінансової підтримки Посольського фонду США при сприянні Благодійного фонду «Хортиця».

В рамках проекту були відреставровані два пам’ятника – дубель-шлюпка 1737 р. та байдак початку ХХ ст. Перший з них має безпосереднє відношення до подій російсько-турецької війни 1736 – 1739 рр. Друге – типове річкове судно, досить розповсюджене у Східній Європі у XVII – XIX ст.

Паралельно з реставрацією науковці заповідника проводили і наукову роботу. Так, було складено креслення дубель-шлюпки, досліджені етапи будівництва та ремонту байдака, описані супутні знахідки, підготовлені наукові публікації. Презентована книга стала своєрідним звітом про проведену роботу. Вона складається зі статей окремих авторів, що торкаються різних аспектів реставрації старовинних суден: принципів музеєфікації старовинних вітрильників, теорії кораблебудування у XVIII – XIX ст., методів та особливостей реставрації різних груп предметів тощо.

Книга містить велику кількість ілюстрацій – репродукцій, креслень, фотографій.

Фото Сергія Лаврова